1998.12.23. Звернення СОБОРУ УПЦ до Президента та Голови ВРУ стосовно ідентифікаційних номерів

image_pdfimage_print

СОБОР Української Православної Церкви, що проходив у Києво-Печерській Лаврі 22.12.1998 р., «від імені єпископату, духовенства, чернецтва та вірян», «висловлюючи волю віруючих УПЦ», звернувся до керівництва України стосовно примусу до присвоєння ІПН, який багатьма вважається «провозвісником зловісної апокаліптичної печаті».


Шановний Леоніде Даниловичу! (Кучма Л.Д. – Президент України)

       Ми, учасники Собору Української Православної Церкви – єпископат, представники духовенства, чернецтва та мирян – який відбувся у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 22 грудня 1998 року, висловлюємо занепокоєння віруючих Української Православної Церкви у зв’язку з впровадженням у нашій державі реєстру фізичних осіб і примусовим присвоєнням віруючим громадянам України ідентифікаційних номерів. Чинне законодавство і нормативні акти, які регулюють цей процес, мають цілу низку взаємосуперечностей. Ми звернулися до Голови Верховної Ради України з проханням включити позачергово до порядку денного 2-гої сесії Верховної Ради України питання, пов’язані з цією проблемою. У випадку зволікання з їх розглядом просимо Вас призупинити присвоєння ідентифікаційних номерів фізичним особам і доручити розробити альтернативну систему відрахування податків з фізичних осіб православного віросповідання.

Необхідний пакет документів додається.
23.12.1998 р.

Шановний Олександре Миколайовичу! (Ткаченко О.М. – Голова ВР України)

       Ми, учасники Собору Української Православної Церкви – єпископат, представники духовенства і мирян – який відбувся 22 грудня 1998 року у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, висловлюючи волю віруючих Української Православної Церкви, звертаємося до Вас у зв’язку з посиленням тиску Державної податкової адміністрації України на православних віруючих – примушенням їх до прийняття особистих ідентифікаційних номерів та бездіяльністю державної влади щодо головного свого обов’язку відповідно до статті 35 Конституції України – утвердження і запезпечення прав і свобод своїх громадян. Через усе це порушується мир, взаєморозуміння і злагода у суспільстві, що ускладнює і без того нелегке життя нашого народу. Багато віруючих категорично відмовилися від прийняття ідентифікаційних номерів, вважаючи їх провозвісником зловісної апокаліптичної печаті, а також вбачаючи в примусовому введенні цих номерів порушення конституційних прав громадян України.
Враховуючи все вищезгадане і беручи до уваги Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви від 19 травня та від 5 листопада 1998 року, які додаються, просимо Вас включити позачергово в порядок денний 2-гої сесії Верховної Ради України такі питання:

  1. Призупинення примусового присвоєння ідентифікаційних номерів тим, хто відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера за релігійними переконаннями і офіційно повідомляє про це органи влади.
  2. Надання роз’яснень щодо невідповідності вимогам чинного закону „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів” примушення до прийняття ідентифікаційного номера пенсіонерів, малюків, школярів, студентів, інвалідів, війсковослужбовців, непрацюючих громадян при оформленні субсидій, виплаті пенсій, стипендій, видачі атестатів, дипломів, вкладів у банках, оформленні свідоцтв про народження, смерть, спадщину тощо.
  3. Внесення поправок до Закону „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів” для приведення його у відповідність до Конституції України, Закону України „Про свободу совісті та релігійни організації”, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
  4. Приведення нормативних актів Кабінету Міністрів України у відповідність до Конституції України та Закону „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів”.
  5. Згідно з Основним Законом України, який прийняли народні обранці, „прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями”, просимо внести потрібні зміни та доповнення до статті 35 Конституції України для усунення внутрішніх протиріч та приведення її у відповідність до Міжнародного пакту про громадянські й політичні права.

Додаток: пакет документів на 19 аркушах.

Джерело: Офіційне видання Української Православної Церкви
«Православна Газета», № 2 (48), лютий 1999 р.

На підставі Ухвали Собору Української Православної Церкви від 23.12.1998 р. за поданням Предстоятеля УПЦ Митрополита Київського і всієї України Володимира від 11.06.1999 р. № 361  було розроблено законопроект, прийнятий ВРУ як Закон № 1003.

Цей Закон давав можливість відмовлятись від ІПН без будь-якої письмової мотивації; державні органи зобов’язувались вилучати вже присвоєний номер з відповідного реєстру та обліковувати платників податків за іменем (ПІБ). Таким чином утверджувалось конституційне право громадян на ім’я, володіння ними своїми персональними даними в повному обсязі.

image_pdfimage_print
Print Friendly, PDF & Email